На современном этапе развития общества наблюдается информатизация и компьютеризация во всех сферах деятельности человечества. Это приводит перенос акцента в сфере общественного производства на сбор, накопление, обработку, хранение, передачу и использование информации, осуществляемые на основе современных средств информационного обмена. Она обеспечивает: активное использование интеллектуального потенциала общества, постоянно расширяется; высокий уровень информационного обслуживания. Система образования должна переориентироваться в направлении подготовки квалифицированного работника, конкурентоспособного на рынке труда, компетентного, свободно владеющего своей профессией, который ориентируется в смежных сферах деятельности, способен к эффективной работе по специальности на высоком уровне, к постоянному профессиональному росту, к социальной и профессиональной мобильности, а также к работе в условиях будущего информационного общества.
Постановка проблеми. Проблему інформатизації суспільства досліджували такі науковці, як А. Брушлинський, Т. Габій, А. Матюшкін, Є. Машбиць, О. Тихомиров. Проблема готовності вчителя початкових класів до роботи з ІКТ широко розкрита в працях О. Дубасенюк, І. Зязюна, С. Іванової, Н. Кузьміної, Н. Кухаревої, В. Лозової, О. Щербакова.
Мета статті – розглянути зміст підготовки вчителя початкових класів до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Виклад основного матеріалу. Готовність до професійної педагогічної діяльності більшість науковців розглядає як інтегративне особистісне утворення, що забезпечує ефективність реалізації професійно-педагогічних функцій в сучасних умовах. Причому на думку багатьох вчених даний феномен інтегрує в собі мотиваційний, змістовно-операційний та рефлексивний компоненти.
Професійну спрямованість особистості забезпечує ціннісно-мотиваційний компонент готовності до роботи з ІКТ. Він є базовим та основоположним, складається із системи мотивів, особистісних смислів та цілей, що визначають діяльність. Важливість врахування мотивації у дослідженні будь-якої проблеми, пов’язаної з діяльністю людини на сучасному етапі розвитку науки, не викликає сумніву, адже успішність будь-якої діяльності безпосередньо залежить від характеру мотивації. Структуру мотивації педагогічної діяльності становлять пізнавальні мотиви та мотиви творчої діяльності; соціальні мотиви та мотиви захоплення спілкуванням з колегами, студентами; мотиви самореалізації, саморозвитку тощо. Саме мотивація забезпечить звернення учителів до інформаційних ресурсів, заохочення їх до використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Систему професійних знань, умінь необхідних для ефективної реалізації педагогічної діяльності включає в себе змістовно-операційний компонент.
Наукові джерела, спрямовані на дослідження вимог інформаційної сфери до сучасного педагога, інформаційну компетентність та її зміст, дають підстави визначити три основні складові готовності вчителя до роботи з інформаційно-комунікаційними ресурсами: базові знання та вміння, які є єдиними для всіх категорій спеціалістів у галузі технічних та програмних засобів обчислювальної техніки, що утворюють комп’ютерний мінімум для початку роботи на комп’ютері та подальшого успішного засвоєння й практичного використання програмного забезпечення; професійні комп’ютерні знання та вміння, які є специфічними для кожної категорії спеціалістів і відповідають рівню та змісту комп’ютеризації конкретної професійної сфери; системні знання та вміння у галузі інформаційних технологій – комплекс знань у галузі системного використання ІТ у професійній діяльності, методології проектування інформаційних систем тощо.
Змістовно-операційний компонент (у контексті компетентнісного підходу) можна представити у сукупності таких компетентностей (за І. Воротниковою): технологічної, алгоритмічної, модельної, дослідницької, методологічної. При наявності технологічної компетентності вчитель зможе орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах, знати можливості апаратних засобів.
За наявності алгоритмічної компетентності – опановувати сучасні системи розробки програмного забезпечення, створювати алгоритми. При наявності модельної компетентності – опановувати професійні пакети комп’ютерного моделювання та використовувати моделі електронних засобів навчального призначення. При наявності дослідницької компетентності – застосовувати технічні засоби автоматизації досліджень. При наявності методологічної компетентності – використовувати ІКТ для вирішення своїх соціальних потреб.
Підготовка вчителя початкових класів до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями можна розглянути й через компоненти інформаційної культури (за А. Коломієць): аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивний та дослідницько-творчий.
Підготовка передбачає й усвідомлення особистістю тих труднощів, з якими вона може зіткнутися в процесі професійно-педагогічної діяльності. Відтак необхідним є виділення в структурі готовності вчителя такого компонента, який визначав би рівень самопізнання, саморозвитку, усвідомленості значущості професії для суспільства та для себе, відповідальності майбутнього викладача, тобто рефлексивного компонента.
В сучасній педагогічній літературі професійна рефлексія педагога визначається по-різному: як рівень прояву педагогічних здібностей, що пов’язаний з особливою чутливістю до того, на кого спрямований педагогічний вплив, тобто до учня; як професійно значуща властивість педагога, що забезпечує усвідомлення, критичний аналіз та визначення шляхів конструктивного удосконалення професійної діяльності, здатність педагога усвідомлювати себе з точки зору учнів у мінливих ситуаціях професійно-педагогічної діяльності; як фундаментальна складова професійного мислення педагога, що відображає принцип людськості мислення, який спрямовує його на осмислення та усвідомлення власних форм; як діяльність самопізнання педагога. Саме рефлексивний компонент забезпечує переорієнтацію мислення сучасного вчителя, яке набуває особливого значення у контексті усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією, причому вчитель має виступати не скільки в ролі розповсюджувача інформації (як це традиційно прийнято), а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть колеги учня.
Висновки та перспективи подальших розвідок: Отже, підготовка вчителя початкових класів до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями є складним феноменом, що включає ціннісно-мотиваційний, змістовно-операційний та рефлексивний компоненти. Від рівня сформованості даних компонентів залежить успішність виконання, поряд із традиційними, нових функцій, що зумовлені інформатизацією суспільства; ефективність створення вчителем сучасного відкритого навчального середовища; правильність підбору педагогічно доцільних форм, методів та засобів навчання. Варто звернути увагу й на те, що готовність є результатом професійної підготовки, а відтак, потребують дослідження організаційно-педагогічні засади її організації.
Литература:
- Ісаєв І. Професійно-педагогічна культура викладача: Навч. Посібн. для студ. ВНЗ – М.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 208 с.
- Карташова Л. Створення умов формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов до впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес.
- Коломієць А. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. пед. н.: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». – Київ, 2008. – 36 с.
- Маркова А. Психологія роботи вчителя: Підр. для викладача. – М.: Просвіта, 1993. – 192 с.
- Психологія та педагогіка. Навч. Посібн. / Під ред. А. Бодалєва, В. Жукова, Л. Лаптєва, В. Сластеніна. – М.: Вид-во інституту Психотерапії, 2002. – 585 с.
- Реп’єв Ю. Г. Інтерактивне самонавчання: Монографія. – М.: Логос, 2004. – 248 с.
- Рупняк Д. Інформаційні технології у вищих навчальних закладах / Д. Рупняк, В. Юзевич // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 2. – С. 91–98.
