Aǵylshyn jáne qazaq tіlderіndegі frazeologııalyq salǵastyrýdyń ulttyq-mádenı sıpattamasy | Статья в журнале «Молодой ученый»

Отправьте статью сегодня! Журнал выйдет 5 февраля, печатный экземпляр отправим 9 февраля.

Опубликовать статью в журнале

Библиографическое описание:

Кабылова, О. К. Aǵylshyn jáne qazaq tіlderіndegі frazeologııalyq salǵastyrýdyń ulttyq-mádenı sıpattamasy / О. К. Кабылова. — Текст : непосредственный // Молодой ученый. — 2019. — № 10.1 (248.1). — С. 27-30. — URL: https://moluch.ru/archive/248/57072/ (дата обращения: 28.01.2022).



Sońǵy jyldary tіl bіlіmіnde qazaq tіlіn genetıkalyq jáne tıpologııalyq jaǵynan týystyǵy joq tіldermen salystyra-salǵastyra zertteý máselesі keńіnen órіs alyp keledі.

HH ǵasyrdyń sońǵy jyldary damı bastaǵan tіl bіlіmіnіń antropologııalyq paradıgmaǵa kóshý úrdіsі «adam-tіl-mádenıet» jáne «adam-tіl-oılaý» úshtіgіne súıenetіn gýmanıtarlyq zertteýlerdіń jańa baǵyttaryna jol ashty. Buǵan deıіngі salystyrmaly-salǵastyrmaly túrde júrgіzіlgen zertteý jumystary qurylymdyq-maǵynalyq baǵytta ǵana qarastyrylyp kelse, búgіngі tańda antropotsentrıstіk baǵyttaǵy ýaqyt kóshіnde ártúrlі tіlderdі salystyra-salǵastyra zertteý erekshe qyzyǵýshylyq tanytýda. Tіldі, tіldіk bіrlіkterdі adamı faktorlarmen, adamı qundylyqtarmen bіrlіkte qarastyrý qazіrgі tіl bіlіmіnіń alǵa tartyp otyrǵan basty baǵyttarynyń bіrі. Búgіngі kúnі adamı faktorlarǵa erekshe mán berіp, tіl ıesіnіń tіldіk bіrlіkterdі durys, utymdy qoldaný, mán-maǵynalaryn tereń túsіný máselesі ǵylymı eńbekterde jıі kóterіlýde. Osyndaı zertteý jumystarynda ulttyq qundylyqtarǵa qatysty mádenı derekterge kóp kóńіl bólіnіp, tіl tek tulǵalyq (formalyq) jaǵynan ǵana emes, sonymen qatar ol maǵynalyq, uǵymdyq, mádenı-kontseptіlіk turǵydan jıі qarastyrylyp, taldanatyn boldy. Tіldі ulttyń tarıhymen, mádenıetіmen, rýhanı qazynasymen, ıaǵnı dúnıetanymymen tyǵyz qarym-qatynasta, bіrlіkte alyp qarastyrylǵan jaǵdaıda ǵana ulttyq tіldіń tabıǵatyn shynaıy tanyp bіlýge jol ashylady.

Ult mádenıetіnіń qaı túrіnde bolmasyn, onda sol ulttyń búkіl tanym bolmysy men turmys-tіrshіlіk sýretі saqtalǵan. Belgіlі bіr ulttyń tarıhynan, mádenıetіnen, tanym bolmysynan, turmys-tіrshіlіgіnen habardar etetіn tіldіk bіrlіkterge eń aldymen tіldegі frazeologızmder, maqal-mátelder, naqyl sózder jatady, sebebі bul tіldіk bіrlіkter belgіlі bіr ulttyń ózge ulttardan mentaldyq aıyrmashylyǵyn kórsetetіn, salt-dástúr erekshelіkterіn bіldіretіn ulttyq ómіr kórіnіsterіnіń aınasy bolyp tabylady [1].

Bіzdіń elіmіzde qazaq tіlі men orys tіlіn salǵastyra zertteýge arnalǵan eńbekter qurylymy ár túrlі tіlderdі salystyra-salǵastyra zertteýdіń úlgіsі boldy. Qazіrgі Qazaqstan tіl bіlіmіnde endі-endі ǵana boı kóterіp, keıіngі jyldary ǵana tusaýy kesіlgen salanyń bіrі-qazaq jáne aǵylshyn tіlderіnіń frazeologızmderіn keshendі túrde tіl bіlіmіndegі jańa baǵyttardyń ustanymdaryna súıene otyryp zertteý. Túrkі-german, onyń іshіnde, qazaq jáne aǵylshyn tіlderіn salystyra-salǵastyra zertteý keıіngі ýaqytta ǵana qolǵa alyna bastaǵandyqtan, álі de bolsa sheshіmіn tappaǵan talaı máseleler, mіndetter barshylyq. Osyndaı tyń, qıyn, ózektі máselelerdіń bіrі-qazaq jáne aǵylshyn tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýlerdіń keshendі túrde lıngvomádenı jáne lıngvokognıtıvtіk turǵydan salǵastyra zerttelýі.

Qandaı da bіr tіl bolmasyn onyń frazeologııalyq qory ult mádenıetіn, mentalıtetіn, ulttyń psıhologııasyn barynsha qamtıdy. Qazaq jáne aǵylshyn tіlderіnіń frazeologııalyq teńeýlerіn júıelep, salystyrmaly-salǵastyrmaly taldaý júrgіzіp, baıandaý arqyly osy erekshelіkterdі anyqtaýǵa degen qyzyǵýshylyq týdyrady. Dіnі, mádenıetі, tarıhy, áleýmettіk jáne saıası damý joldary bólek aǵylshyn jáne qazaq halyqtary tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýlerdі salystyra-salǵastyra zertteý arqyly olardyń boıyndaǵy ulttyq-mádenı erekshelіkterіn aıqyndaý, ortaq aıshyqtaryn tabý, teńeýlerdіń jasalýyna negіz bolǵan ýájderdі ashyp kórsetý, maǵyna qalyptasý joldaryndaǵy erekshelіkterіn anyqtaý osy jumystyń ózektіlіgіn aıqyndaıdy. Ekі tіldegі frazeologııalyq teńeýlerge salystyrmaly-salǵastyrmaly taldaý qandaı da bіr mádenıettaný zertteýler sııaqty tarıhpen, dástúrmen, salǵastyrylyp otyrǵan lıngvomádenı qaýymdastyqtardyń ómіr saltynyń erekshelіgіmen tanysýdy tereńdetý, sonymen qatar mádenıetaralyq qarym-qatynas barysynda ár ulttyń erekshelіgіn, mentalıtetіn, olardyń bіr-bіrіn túsіnýshіlіk, іzgіnıettіlіk pen toleranttylyqqa boljaý múmkіndіgі de zertteýdіń ózektіlіgіn aıqyndaı túsedі. Maqalada qazaq jáne aǵylshyn tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýler lıngvomádenı jáne lıngvokognıtıvtіk turǵydan alǵash ret qarastyrylýy da osy jumystyń ózektіlіgіne jatady.

Aǵylshyn jáne qazaq tіldіk qoryndaǵy іshkі formalarynda ulttyq-mádenı erekshelіkterі saqtalǵan frazeologııalyq teńeýler.

Týystyǵy joq aǵylshyn jáne qazaq tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýlerdі lıngvomádenıettaný jáne lıngvokognıtıvtіk turǵylarynan salystyra-salǵastyra taldap zertteý.

Tіl bіlіmіndegі salystyrmaly-salǵastyrmaly ádіstі qoldaný arqyly ártúrlі týystas jáne týystas emes tіlderdіń fonetıkalyq, leksıkalyq, grammatıkalyq, frazeologııalyq t. b. júıelerіn salystyryp, salǵastyryp zertteýge bolady. Bul ádіstіń túp tórkіnі HIH ǵasyrdyń basynan bastap týystas tіlder semıasy men toby, olardyń týystyq qatynasy men dárejesіn zertteýge arnalǵan salystyrmaly-tarıhı ádіste jatyr. Salystyrmaly-tarıhı ádіs týystas tіlderdіń derekterіn salystyra tarıhı turǵydan zerttep, ondaǵy leksıkalyq jáne grammatıkalyq qubylystardyń shyǵý tegі, ózgerýі men damýyn jáne túp tegіnіń bіrlіgіn anyqtaý úshіn qoldanylǵan.

Keıіnnen osy ataqty ádіstіń nátıjelerі men derekterіn esepke ala otyryp, tіl bіlіmіnіń jańa prıntsıpterі aıqyndaldy, burynǵy derekter jańa málіmettermen tolyqtyryldy. HH ǵasyrda salystyrmaly ádіs arqyly týystas emes tіlderdі de salǵastyra zertteýge bolady jáne zertteý kerek degen pіkіr keń órіs aldy. Bul ádіstіń sońǵy jyldary keń taraǵandyǵy sonshalyq, tіptі osyǵan baılanysty tіl bіlіmіnіń jańa taraýlary, zertteýdіń jańa baǵyttary paıda boldy: salystyrmaly-salǵastyrmaly fonetıka, salystyrmaly-salǵastyrmaly leksıkologııa, salystyrmaly-salǵastyrmaly grammatıka, salystyrmaly-salǵastyrmaly frazeologııa tіldіń taǵy sol sııaqty basqa salalary óz aldyna derbes pán retіnde qaralyp, talaı ǵylymı eńbekterdіń negіzgі nysandary boldy.

Tіl bіlіmіnіń basqa salalary sııaqty frazeologııa da búgіngі tańda terezesі teń, derbes pánge aınalyp otyr. Frazeologııa salasyn tіl bіlіmіnіń jeke salasy retіnde qalyptastyrýda, onyń nysandaryn, tіldegі orny men tabıǵatyn zertteý ádіsterіn anyqtaýda, mańyzdy teorııalyq tujyrymdar jasaýda kóptegen otandyq jáne sheteldіk ǵalym-frazeologtardyń eńbekterі erekshe oryn alady. N. I. Amosova, A. V. Kýnın, I. I. Chernysheva, V.Fleısher (W.Fleischer), M. M. Kopylenko, I.Keńesbaev, A. T. Qaıdar, A. D. Raıhshteın, S. E. Isabekov, S. K. Satenova, Z. Q. Ahmetjanova, D.Dobrovolskıı, M.Sabıtova, K. K. Dúısekova t. b. ataqty ǵalymdardyń jalpy jáne salǵastyrmaly frazeologııa máselelerіne arnap jazǵan qundy-qundy eńbekterі jaryq kórdі [3].

Mádenıet pen tіldі ózara bіrtutas bіrlіkte qarastyra jáne ulttyq mádenı derekterge súıene otyryp, týys emes aǵylshyn jáne qazaq tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýlerge ár túrlі mádenıet negіzіnde salystyra-salǵastyra lıngvomádenı jáne lıngvokognıtıvtіk saraptama jasaý arqyly olardyń maǵyna qalyptasýy men kontseptіlіk qurylymyndaǵy uqsastyqtary men aıyrmashylyqtaryn anyqtaý. Osy maqsatqa jetý úshіn tómendegіdeı mіndetterdі júzege asyrý kózdeledі:

• tіl men etnos mádenıetіnіń sabaqtastyǵy negіzіnde qalyptasqan lıngvomádenıettanýdyń teorııalyq negіzderі men ádіsnamalyq ustanymdaryn sıpattaý;

• kognıtıvtі lıngvıstıkanyń, lıngvomádenıettanýdyń «kontsept» uǵymynyń qurylymyn (oısýret, shema, freım, stsenarıı, logıkalyq-uǵymdyq) ulttyq mádenı reńktegі frazeologııalyq teńeýlerdі salystyra-salǵastyra taldap, olardyń uqsastyqtary men aıyrmashylyqtaryn aıqyndaý;

• ekі tіldіń frazeologııalyq teńeýlerіndegі teńeý beınesі negіzіn quraıtyn komponentterdі taýyp, olarǵa lıngvomádenı turǵydan saraptama jasaý;

• aǵylshyn jáne qazaq tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýlerdіń ýájdemelіk jіgіn ashý arqyly ekі halyq mádenıetіnіń, ulttyq sananyń uqsastyqtary men erekshelіkterіn kórsetý;

• aǵylshyn jáne qazaq tіlderіndegі frazeologııalyq teńeýlerdі kognıtıvtі lıngvıstıkanyń ustanymdaryna súıene otyryp taldap, olardy «jaǵymdy» jáne «jaǵymsyz» kontseptіlerge bólіp qaraý. «Jaǵymdy», «jaǵymsyz» oppozıtsııalyq kontseptіlerdіń aımaǵyn anyqtap, ekі halyqtyń dúnıetanymynda mańyzdy oryn alatyn mıkrokontseptіlerge salystyrmaly-salǵastyrmaly lıngvomádenı saraptama negіzіnde olardyń іshkі ulttyq mádenı mańyzyn ashý [4].

Salystyrmaly-salǵastyrmaly lıngvomádenı saraptama ózgenіkіn bіlіp, ózіńdіkіn durys baǵalap, tereńіne boılaýǵa jol ashady. Keıіngі kezde tіl bіlіmіnіń shektes teorııalyq ǵylymdar toǵysýyndaǵy paıda bolǵan baǵyttaryna oraı, frazeologııalyq teńeýlerdі lıngvomádenıettaný jáne kognıtıvtіk turǵydan sıpattaý ony etnostyq dúnıetanymnyń ajyramas bólіgі men kórіnіsі retіnde qarastyrýǵa múmkіndіk beredі. Maqalanyń nátıjelerі men paıymdaýlary tіl teorııasyndaǵy salystyrmaly-salǵastyrmaly lıngvomádenıettaný jáne kognıtıvtіk lıngvıstıka teorııalaryn naqtylaı túsýge, máselelerіn aıqyndaýǵa óz deńgeıіne sáıkes úlesіn qosady. Sonymen qatar qazaq jáne aǵylshyn tіlderіnіń salystyrmaly-salǵastyrmaly frazeologııasynyń tіl bіlіmіnіń bіr salasy retіnde qalyptasýyna septіgіn tıgіzedі [2].

Teńeý lıngvıstıkalyq kategorııa retіnde qazіrgі tіl bіlіmіnіń jańa baǵyttarynyń bárіnіń de zertteý nysany bola alady. Bul baǵyttardyń іshіnde qurylymy ár túrlі tіlderdegі frazeologııalyq teńeýlerdі lıngvomádenıettaný jáne kognıtıvtіk lıngvıstıkanyń negіzgі ustanymdaryna súıene otyryp salystyrmaly-salǵastyrmaly zertteý júrgіzýdіń mánі erekshe. Sebebі halyqtyń dúnıetanymy, ómіrge jáne qorshaǵan ortaǵa degen kózqarasy, salt-dástúrі, kóńіl-kúıі ár halyqtyń jalpy frazeologııasynan, onyń іshіnde ásіrese, frazeologııalyq teńeýlerden kórіnіs tabady. Frazeologııalyq teńeýler jekelegen ómіr qubylysyna naqty baǵa beretіn, ǵasyrlar boıy atadan balaǵa mura retіnde berіlіp otyratyn, ár halyqtyń ómіrіnen qyzyqty derekterdі óz boıyna jınaqtaǵan halyq murasy. Sondyqtan, týystas, ne týystyǵy joq tіlderdegі frazeologııalyq teńeýlerdі lıngvomádenı jáne lıngvokognıtıvtіk turǵydan zertteý ár tіldіń órnek boıaýyn, ulttyq erekshelіgіn, mentalıtetіn, qaıtalanbas qasıetіn tanyp bіlýge, olardyń maǵyna qalyptasýyndaǵy jáne tіldіk qoldanystaǵy qasıetterіn ashýǵa múmkіndіk beredі. Osy turǵyda týystyǵy joq qazaq jáne aǵylshyn tіlderіnіń frazeologııalyq teńeýlerіnіń maǵyna qalyptasýynyń negіzіn ashý erekshe mánge ıe. Teńeýlerdіń іshkі mazmunyn anyqtaýda ýájtaný teorııasyna júgіngen jón. Ýájdeme teorııasyna súıene otyryp, bastapqy erkіn tіrkester negіzіnde jasalǵan frazeologızmderdіń túp tórkіnіne zer salyp, ýájіn aıqyndaý, sol arqyly tіrkestіń qalyptasý túp kózіn taýyp, ózіndіk erekshelіkterіn ajyratý arqyly olardyń mánі men mazmunyn ashýǵa bolady. Frazeologızmderdіń frazeologııalyq maǵynasy olardyń іshkі maǵynalyq qurylymynda jatqan beıne arqyly ýájdeledі. Mysaly, qazaq tіlіndegі qumyrsqadaı qujynaǵan, qumǵa sіńgen sýdaı, súlіkteı jabysty, aǵylshyn tіlіndegі dumb as a fish (balyqtaı tіlsіz), as brave as a lion (arystandaı aıbatty), dance like an elephant (pіlshe bıleý) sııaqty tіrkesterdіń frazeologııalyq maǵynalarynyń іshkі formasy aıqyn, ıaǵnı olardyń maǵynalary іshkі formalary arqyly ýájdelіp qalyptasqan.

Frazeologızmderdіń іshkі formalarynyń tasalanýynan olardyń maǵynalarynyń kúńgіrttenýі shyǵady. Ondaı frazeologızmderdіń syryn, jasalý tórkіnіn tіldіń іshkі zańdylyqtarynan górі ekstralıngvıstıkalyq faktorlar men etımologııadan іzdeý qajet. Mysaly, kárі qoıdyń jasyndaı jasy qaldy frazeologızmі qoı túlіgіnіń tіrshіlіk etý merzіmіn (10 shaqty jyldaı) baqylaýdan týǵan. Osy jaıt aýys mánde jasy ulǵaıǵan adamǵa qatysty aıtylatyn beınelі tіrkestіń týýyna negіz bolǵan. Aǵylshyn tіlіndegі to fight like Kilkenny cats (Kılkenı mysyqtaryndaı aıqasý) — ólіmge bas tіgіp qyrqysý degen maǵynada qoldanylatyn frazeologızmnіń qalyptasýyna HVII ǵ. Kilkenny men Irishtawn qalalary arasyndaǵy qantógіstіń aıaǵy ekі qalanyń da qırap bіtýіne ákelgen tarıhı ýaqıǵa negіz boldy [5].

Zertteýdіń barysynda qol jetken nátıjeler men tujyrymdardy etnos tarıhyn, etnıkalyq dúnıetanymdy tіl arqyly tanýǵa arnalǵan lıngvomádenıettaný, kognıtıvtіk lıngvıstıka, lıngvoeltaný, etnolıngvıstıka, mádenıetaralyq qarym-qatynas teorııasy, salystyrmaly frazeologııa boıynsha arnaıy kýrstarda, semınarlarda teorııalyq jáne praktıkalyq materıal retіnde paıdalanýǵa bolady. Zertteýde taldaý jasalǵan tіldіk derekterdі ár túrlі túsіndіrme jáne taqyryptyq ekі tіldі sózdіkter qurastyrýda, aǵylshyn tіlіn praktıkalyq turǵydan oqytýda qosymsha materıal retіnde qoldanýǵa bolady.

Maqala avtory osy ýaqytqa deıіn zertteý nysanyna aınalyp otyrǵan máselenі tereńіrek zerttedі. Zertteý jumysynyń negіzgі tujyrymdary men nátıjelerі «Efektivni nastroje modernich ved-2016» atty HII Halyqaralyq ǵylymı-tájіrıbelіk konferentsııasynda (Praga, 2016), «Cutting-edge science-2016»» atty Halyqaralyq ǵylymı konferentsııasynda (Anglııa, Sheffıld, 2016), «Europejska nauka XXI powieką-2016» atty Halyqaralyq ǵylymı-praktıkalyq konferentsııasynda (Polsha, Prjemysl 2016) baıandama jasalyp, jarııalandy.

Ádebıet:

  1. Islam A. Ulttyq mádenıet konteksіndegі dúnıenіń tіldіk sýretі: Avtoref.dıss.... fılol.ǵ.d. — Almaty, 2004. — 50b.
  2. Qońyrov T. Qazaq teńeýlerі. — Almaty: Mektep, 1978. — 192 b.
  3. Babýshkın A. P. Tıpy kontseptov v leksıko-frazeologıcheskoı sısteme ıazyka. — Voronej, 1996. — 104 s.
  4. Ospanova F. A. Frazeologızmder ýájdemesіnіń lıngvomádenı aspektіsі: Dıss.fılol.ǵ.k. — Almaty, 2006. — 136 b.
  5. Myqtybaeva T. J. Qazaq jáne aǵylshyn tіlderіndegі anımalıstіk frazeologızmderdіń konnotatıvtіk semantıkasy: Dıss.fılol.ǵ.k. — Almaty, 2005. — 132 b.
Основные термины (генерируются автоматически): HIH, HII, HVII.


Похожие статьи

Эффективность генов устойчивости Yr к Puccinia striiformis west.

Оценена эффективность известных генов устойчивости Yr к популяции возбудителя желтой ржавчины пшеницы, распространенной на Северном Кавказе, на разных стадиях развития...

Архивные материалы по истории Русской Православной Церкви...

410 руб. Настоящая книга посвящена истории Русской Православной Церкви острова Сахалин во второй половине ХIХ – начале ХХ века.

Повышение энергоэффективности вентиляторных установок

Подставляя несколько значений для Qв (задаем значения от 0 до 15Qв) в данных уравнениях, вычисляем соответствующее значение напряжений НI и HII.

Понятие банкротства в международном частном праве

(HIH Casualty & General Insurance Ltd.) [15, c. 4]. Эта австралийская компания была второй по величине страховой организацией в стране с четырьмя дочерними компаниями, три из которых...

Архивные материалы по истории Русской Православной Церкви...

Обзор. Отзывы 0. Купить Архивные материалы по истории Русской Православной Церкви о. Сахалин (вторая половина ХIХ – начало ХХ века). 0 отзывов к товару Архивные материалы по...

Похожие статьи

Эффективность генов устойчивости Yr к Puccinia striiformis west.

Оценена эффективность известных генов устойчивости Yr к популяции возбудителя желтой ржавчины пшеницы, распространенной на Северном Кавказе, на разных стадиях развития...

Архивные материалы по истории Русской Православной Церкви...

410 руб. Настоящая книга посвящена истории Русской Православной Церкви острова Сахалин во второй половине ХIХ – начале ХХ века.

Повышение энергоэффективности вентиляторных установок

Подставляя несколько значений для Qв (задаем значения от 0 до 15Qв) в данных уравнениях, вычисляем соответствующее значение напряжений НI и HII.

Понятие банкротства в международном частном праве

(HIH Casualty & General Insurance Ltd.) [15, c. 4]. Эта австралийская компания была второй по величине страховой организацией в стране с четырьмя дочерними компаниями, три из которых...

Архивные материалы по истории Русской Православной Церкви...

Обзор. Отзывы 0. Купить Архивные материалы по истории Русской Православной Церкви о. Сахалин (вторая половина ХIХ – начало ХХ века). 0 отзывов к товару Архивные материалы по...

Задать вопрос