Библиографическое описание:

Соколова Е. Ю. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до роботи у малочисельній школі // Молодой ученый. — 2016. — №5.6. — С. 94-96.



В статье освещены вопросы подготовки будущего учителя начальной школы к работе в малочисленной школе, раскрыто содержание понятия «малочисленная школа», обоснована потребность в совершенствовании системы подготовки квалифицированных специалистов для малочисленных школ.

Ключевые слова: малочисленная школа, підготовка специалистов.

Підготовка майбутніх педагогів до професійної роботи це досить складний і тривалий процес, в результаті якого формується певна модель готовності. Проте, як показує практика вищої школи, підготовка педагога для такого типу навчального закладу є вкрай слабкою ланкою їхньої освітньої діяльності. Процес професійного становлення сільського вчителя у ВНЗ не моделює структуру його майбутньої діяльності. Відсутність спеціальних нормативних курсів, організаційно-методичного забезпечення педагогічної практики визначає стихійний та епізодичний характер його підготовки. Усе це призводить до небажання студентів пов’язувати своє професійне майбутнє із сільською малочисельною школою (МЧШ), до пасування перед труднощами не стільки економічного, скільки організаційно-педагогічного характеру. Таким чином, назріла нагальна потреба в удосконаленні системи підготовки кваліфікованих фахівців для малочисельних шкіл, здатних реагувати на сучасні освітні трансформації, відгукуватися на соціально-економічні потреби села, перебувати в руслі основних тенденцій розвитку шкільної теорії та практики, творчо реалізовувати набуті професійні знання і вміння в умовах малочисельного різновікового колективу.

У сучасній науково-педагогічній та методичній літературі проблема підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в сільській школі дістала досить ґрунтовне висвітлення. Зокрема, проблемам підготовки вчителя для малочисельної школи з урахуванням специфіки навчального закладу такого типу присвячено небагато праць. Це праці О. Біди [1], В. Лесик [2], В. Мелешко [3], Н. Побірченко [6], Н. Присяжнюк [7], О. Савченко [4 ], Г. Суворової [5] та ін.

Чіткого визначення малочисельної школи у довідниках не має. Л. Прокопів дає таке визначення: «Малочисельна сільська школа – це школа з повним комплектом диференційованих класів (без паралельних), які мають малу наповненість (до 20 чоловік). Загальна кількість учнів у таких школах не повинна перевищувати 200 учнів» [8, с. 70].

На основі проведеного аналізу наявних реалій щодо підготовки студентів до майбутньої професійно-педагогічної діяльності науковці доходять висновку, що в цьому процесі «слід якнайповніше враховувати діапазон функцій, які він виконуватиме, слід звільнити зміст від надмірної структурованості на предмети, посилити культурологічний аспект, цілеспрямовано формувати інтегровані професійні уміння, які мають універсальний характер, підвищити обсяг і якість педагогічної практики» . Професійно значущі якості особистості вчителя О. Савченко визначає як «стійкі загальні та специфічні риси, що забезпечують повноцінне виконання ним своїх професійних функцій та обов’язків» [4, 3].

Ми також дослідили та проаналізували стан вивчення спільних дисциплін Інституту педагогічної освіти за 20142015 н.р. для спеціальностей дошкільна освіта та практична психологія, що стосуються підготовки вчителя до роботи у малочисельній школі, студентами Миколаївського Національного університету імені В. О. Сухомлинського та з’ясували малочисельним школам, у підготовці майбутніх педагогів, приділяється дуже малий відсоток навчального матеріалу. Найбільше питанню підготовки вчителя початкової школи до роботи у МЧШ приділяється на випускних курсах четвертому та п’ятому. Тому студенти за час свого навчання можуть не повністю зрозуміти специфіку роботи в МЧШ : викладання індивідуальних уроків та ведення документації, знати всі плюси і мінуси роботи у малочисельній школі. А тому бути не готовими морально та професіонально до роботи в таких школах.

Також ми провели анкетування серед студентів Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського факультету дошкільної та початкової освіти та вчителів двох малочисельних шкіл Миколаївської області Веселинівського району: Піщанобрідської ЗОШ ІІІ ступенів (кількість учнів 42) та Кубряцької ЗОШ ІІІ ступенів (кількість 40 учнів).

В анкеті ми поставили такі запитання: 1.Чи плануєте працювати за обраною професією? 2.Чи хотіли б Ви працювати в малочисельній школі? 3.Які індивідуальні форми роботи застосовували на уроках? 4.Чим відрізняється рівень знань учнів МЧШ від рівня знань молодших школярів звичайної школи?

Отже, з проведеного анкетування серед студентів ми встановили, що 17 % опитуваних не хочуть працювати за обраною професією; 78 % – планують працювати вчителем; 5 % – ще не визначилися. Також, 43 % студентів не хочуть працювати у МЧШ; ще 43 % – хочуть працювати у МЧШ; 9,5 % – не можуть відповісти; і 5,5 % – вважають, що немає різниці, в якій школі працювати. Серед індивідуальних форм роботи студенти виділили такі: самостійна робота, бесіда, творчі завдання, диференційовані завдання, а також робота з картками, контрольні роботи та тестування. На питання «Чим відрізняється рівень знань учнів МЧШ від рівня знань молодших школярів звичайної школи?» дали такі відповіді: 24 % – вважають, що рівень знань нічим не відрізняється; 68,3 % – відповіли, що рівень знань вищий в учнів МЧШ; 7,7 % – гадають, що рівень знань учнів залежить від рівня знань учителя.

Провівши опитування серед вчителів початкових класів ми дізналися наступне (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз анкетування вчителів Піщанобрібської ЗОШ та Кудряцької ЗОШ

Питання

Піщанобрідська ЗОШ

Кубряцька ЗОШ

1. Чи плануєте працювати за обраною професією?

75% – так

25% – ні

100% – так

2.Чи хотіли б Ви працювати в малочисельній школі?

75% – так

25% – ні

100% – так

3.Які індивідуальні форми роботи застосовували на уроках?

Самостійна робота, пошукова робота, робота над проблемними питаннями, бесіди, робота з підручником, інформаційно-комунікативні технології.

Робота з підручником, бесіди, індивідуальні завдання, експрес-контроль, самостійна робота.

4.Чим відрізняється рівень знань учнів МЧШ від рівня знань молодших школярів звичайної школи?

75% – не відрізняється, а знання міцніші в МЧШ;

25% – відрізняється.

100% – не відрізняється, а знання міцніші в МЧШ;

Отже, проаналізувавши та порівнявши відповіді анкет вчителів Піщанобрідської ЗОШ та Кубряцької ЗОШ ми дійшли з'ясували , що 83 % вчителів хочуть працювати за обраною професією і в МЧШ, а 17 % – не хочуть працювати ні за обраною професією, ні в МЧШ. Вчителі використовують такі види індивідуальної роботи: самостійна робота, пошукова робота, робота над проблемними питаннями, бесіди, робота з підручником, інформаційно-комунікативні технології, експрес-контроль. Також 83 % – вважають, що знання учнів не відрізняються, а знання міцніші в МЧШ; 17 % – вважають, що відрізняється.

Труднощі в роботі вчителя в малочисельній школі пов'язані з обмеженістю використання різноманітних прийомів навчання, неможливістю провести евристичну бесіду, емоційну розповідь.Уникнути цих труднощів у процесі становлення особистості майбутнього вчителя допоможе педагогічна практика, яка має особливе значення для студентів. Перш за все вона дозволяє студентам апробувати отриманий в ході теоретичного навчання суб’єктивний досвід саморегулювання в процесі педагогічної взаємодії у реальній практиці; співвіднести свої можливості і здібності з вимогами, що пред’являються вчителеві в даному аспекті, усвідомити свої проблеми. Дуже важливо, що під час проходження педагогічної практики відбувається неузгодженість «моделі» ідеального вчителя (особистості та діяльності) і «оригіналу». У ряді робіт показано, що зразком для створення нового уявлення про професію педагога зазвичай служить діяльність конкретного вчителя-наставника, під керівництвом якого студент проходить практику.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури і практичної діяльності дали змогу стверджувати, що на сьогоднішній день проблема професійної підготовки вчителя початкової школи є досить актуальною, пріоритетною та багатоаспектним утворенням.

Тому сьогодні основна стратегія вищої освіти має перенести увагу на розвиток особистості студента у цілому. Реалізація цього завдання передбачає низку конкретних дій, спрямованих на те, щоб підпорядкувати весь зміст освіти розвитку особистості. А педагогічна підготовка у ВНЗ має бути спрямована на досягнення головної мети навчання становлення органічної цілісної системи, яка утверджує людину як найвищу соціальну цінність та забезпечує ґрунтовний загальнокультурний розвиток особистості майбутнього вчителя.

Литература:

  1. Біда О. Підготовка студентів до організації самостійної роботи учнів малокомплектних шкіл / О. Біда, Л. Прокопенко // Наукові записки. Серія : Педагогіка. – 2009. – № 5. – С. 105–108.
  2. Лесик В. Формування у студентів психолого-педагогічної готовності до майбутньої професійно-трудової діяльності / В. Лесик // Гуманітарний вісник «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»: зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницькиий, 2011. – Вип. 22. – С. 93–96.
  3. Мелешко В. Організація методичної роботи в сільській малокомплектній школі / В. Мелешко// Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 41–43.
  4. Савченко О. Я. Новий етап розвитку шкільної освіти і підготовка майбутнього вчителя / О. Я. Савченко // Шлях освіти. – 2003. – № 3. – С. 2–6.
  5. Суворова Г. Ф. Перспективы начальной малокомплектной школы / Г. Ф. Суворова // Нач.школа. – 1986. – № 4. – С. 69.
  6. 6.Побірченко Н. Професійна адаптація майбутніх робітників / Н. Побірченко. – С. 35–37.
  7. Присяжнюк Н. І. Особливості роботи у класі комплекті // Початкова школа. – 1999. – № 1. – С. 45–47.
  8. Прокопів Л. М. Особливості підготовки сучасного вчителя для роботи у сільській малочисельній школі у класичному університеті / Л. Прокопів // Педагогічна освіта і наука в умовах класичного університету: традиції, проблеми, перспективи: у 3-х т. ‑ Т.3. Педагогічна освіта, думка, освіта, персоналії: теоретичний, історичний, компаративістський підходи: зб.наук.праць / за ред. М. Євтуха, Д. Герцюка, К. Шмидта. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 406 с. – С. 68–75.

Обсуждение

Социальные комментарии Cackle